Випробування, які дає життя, ми можемо подолати.
Більше того, після них начебто стаємо сильнішими.
Вчора була неймовірна мігрень. Діло дійшло до зашторювання та закриття шибок, щоб ані звук, ані світло не заходили в кімнату та ще були лагідні обійми з унітазом, бо працювати треба, а от звуки підвищували біль , а це в свою чергу нудоту. Кімната нагадувала низькопробний хорор і посередині я в ліжку. Крот вже натякав на 40 уколів в живіт і все мене до води..щоб перевірити на сказ.
До чого це я? Ах да, який скіл життя хоче прокачати цією мігренню? Силу волі? Витривалість?
Думаю є більш гуманні способи це зробити.

Зи: на вихідних тільки но пробігла свої 5 км в задоволення. Готуюсь до пробігу під каштанами.

Пішли подавати документи на усиновлення, шлях в 5 років на рішення і 15 хв до будівлі в будній день на таксі. Інспектору ми наче сподобались, тепер треба, щоб сподобались наші документи