сиджу замотана в ковдрину, п’ю білий чай, запалила воскову ароматичну штукенцію і чекаю, коли ж вони, падли налітаються, а я піду спати

до речі, сну не стало ще о третій ночі, прокинулася від бажання прочитати новони про Туреччину і землетруси.. дивне бажаня..
зараз вдома холодно.. рятує те,що світло присутнє і можна увімкнути обігрівач..

крот постійно слухає Noise MC "Лєбєдіноє озєро", а я не можу. мене аж нудить. яким би Ваня не був..я не можу. не на часі для мене ця людина зі своїми влучними констатаціями фактів
я вважаю себе людиною в якомусь сенсі без минулого...росла на піснях, про які не задумувалася звідки вони, де їх коріння, а тепер деякі з цих культурних діячів готові мою націю зтерти...

це як відкрити очі зранку і зрозуміти, що палити шкідливо. ба більше, усвідомити, що цією звичкою мордував оточуючих і за це зараз дуже соромно і ніяково.. так от, мені зараз дуже соромно і ніяково перед собою..і якось треба жити далі і уживатися з тим як було раніше і як по-іншому зараз.
зараз в культурному плані просто морок.. я розумію,що з часом, будуть просто спогади і я знайду ту музику, яка допоможе зростати як особистість..