Раніше щиро вважала, що гумор або нотка драматизму в моєму житті зробить більш цікавим саме життя. І тільки зараз розумію що це все фігня. Чомусь згадався Том Сойєр, який уявляв, свої похорони і тітку, яка біля труни плаче, а він на це все споглядає зі сторони і теж яку-не-яку сльозину видавить не то про свою смерть, не то як докір своїй тітці, яка його не цінувала..
Мені комфортно без того клятого драматизму і клоунади.

спілкування, воно ж має бути надихаючим і добрим, правда ж?. Але люди , з якими спілкуюсь від них такого нема... можливо сама закрилася від оточуючих, бо дуже втомилася від всіляких інтриг і проблем, а те чого потребую не отримую..
Кажуть віддавати треба більше. поки що я не маю, що віддавати, тому накопичую.

На 2023 рік план простий як дошка необроблена.(ніколи не любила плани і ці довбані толмуди у виді щоденників і всіляких записів), але життя корегує.
1. Вижити
2. Піти на курси водіння
3. Стоматолог
4. Почати читати для себе( а не те потокове лайно, від якого нудить і начитавшись його, більше нічого не хочеш)
5. Хоча б пару раз в день підіймати гантельку
6. Відновити прогулянки після роботи
7. Відмовлятися від диструктиву (думки, речі, люди). Як варіант повернутися в доброзичливе відношення, до оточуючих але падлюки ж на голову лізуть потім, як блохи нечесані.
8. Потроху переходити на укр.мову в житті(можливо піти на якісь заходи, де практикувати її та поповнювати словниковий запас. Пункт 3 має трохи допомогти)
9. Робота(більше моніторинг і плавний вихід. Знову бляха. Але кут розглядання інший)