писати листи не модно, не актуально.
взагалі, хто ще пише ручкою або олівцем?
2 хвилини друкувала ці слова. пальці не слухаються і вдаряються не об ті клавіши
міцна кава, пастеризоване молоко, щоб ще втулити?
можна й так залишити.
все нормально. все як завжди.
тільки з половиною людей я не вітаюся. тільки половина людей мене ігнорить.
вчора наочний приклад.
Дівча гарне, миле, але чомусь уникає, при чому уникає всіх. чому? та пофіг. я не намилююсь у подружки, я навіть сумніваюсь, чи зрозумію її поведінку, не дивлячись на те, що сама так роблю(в мене, як завжди, особливі обставини! ().
байдуже, але чомусь хотілось з тієї маршрутки блювати, чим довше разом, тим більше.
клята паралель. бачити, розуміти і ніколи не перетинатись. ось яка вона паралель. бути однаковими, бути може навіть рідними, але цуратись одна одну, тому що кожна відхрестилась від того, що їх об"єднувало.
зустрічі з минулим щось почастішили. аж страшно. може все повернуться туди, де починалось?