Мій ранок нажаль почався не з кави і навіть не з вбиральні. Він почався о 2 ночі з сирени. Взагалі робочий тиждень закінчувався з покоцаною критичною інфраструктурою від прильотів (ми срочняком доїдали морозиво...4 штуки блін) і розпочався з літаючих балалайок..
За цей час ми купили 2 ліхтаря, один заряджається від сонця, інший від живлення. Все частіше думаю про міністанцію для мами. Якщо буде взагалі блекаут, то хоч десь буде можливість живлення на перші пару днів і заряджати на точках незламності таку байду швидше. Але тисяча євро. Ще подумаю над цим.
В п'ятницю знову, поки йшли по своєму колодязю , чули ппошні черги.. це вже як обряд на продуктивний день.
Навіть ,коли трясуться шибки від прильоту, реакція деяких співробітників трохи насторожує.. просто пруть до вікон дивитись""де"
Бляха, треба бігти якнайдалі від вікон . Але логіка людська дивна