nezdara
я (не?!) псих!!
передивилась "Спєши любіть" і зрозуміла, що мене фільм неймовірно дратує. ці ужимки, жеманна віра, той господь,про якого постійно говорить. особливо був безглуздий монолог героїні про господа і відповіддю на палку річ було: "можна я тебе поцілую?"
йомайо. якби мені прочесали про таке. до поцілунків я б явно не додумалася. ну і дівчина дратувала нещадно.
серед таких фільмів , перше місце впевнено продовжує займати "Кіт". там все по-дитячому мило і ненавязливо, ну і нема тих поворотів до віри.бога і релігії.